Як народилися СИНУСИ І КОСИНУСИ. Історія математики

Синуси і косинуси мають дуже давнє походження, пов’язане з астрономією, геометрією і розвитком математики у різних культурах. Ось коротка історія їхнього виникнення:

***

1. Астрономічне коріння (Стародавній Вавилон і Єгипет)

Вже 2000 років до н.е. астрономи у Вавилоні вміли обчислювати довжини хорд у колі (тобто відрізок, що з'єднує дві точки на колі).

Вони не використовували синусів чи косинусів у сучасному розумінні, але поклали основу для їхньої появи.

***

2. Хорда у грецькій геометрії (Гіппарх і Птолемей)

Гіппарх (II ст. до н.е.) — один із перших, хто створив таблицю хорд (попередниця синуса) для кола. Його часто називають «батьком тригонометрії».

Птолемей (II ст. н.е.) у своїй праці Альмагест продовжив використовувати хорди, щоб обчислювати положення зірок.

***

3. Індійські математики — перші "справжні" синуси

Індійський вчений Аріабгата (V ст. н.е.) замінив хорду на половину хорди, тобто сучасний синус.

Він назвав цю величину jya (дж'я), що означає «дуга».

Звідси й виник термін "синус". Коли араби перекладали індійські тексти, слово jya стало jiba, а потім перетворилось у jaib — що означало «груди» або «пазуха».

Латинські перекладачі сприйняли jaib як sinus (лат. — «згин» або «виїмка»), і так з’явився термін "синус".

***

4. Косинус і тангенс — пізніше доповнення

Косинус спочатку з’явився як "додатковий синус": синус кута, доповняльного до заданого (тобто cos x = sin (90° – x)).

Тангенс і котангенс виникли пізніше як співвідношення сторін прямокутного трикутника.

***

5. Європейська математика (XVI–XVII ст.)

З поширенням навігації, картографії та астрономії тригонометрія стала важливою.

Синуси і косинуси отримали аналітичні означення, з’явилися формули, графіки та таблиці.

***

Сьогодні

Синус і косинус — ключові функції у:

● геометрії та алгебрі,

● фізиці (особливо в коливаннях і хвилях),

● техніці,

● обробці сигналів,

● і навіть у штучному інтелекті (через функції активації). Джерело: Оксана Буковська