Блог учителя математики та інформатики

Останні результати глобального шкільного тестування свідчать про шокуюче погіршення

Кожні три роки ОЕСР(Організація економічного співробітництва і розвитку) — об’єднання, до якого входять переважно багаті країни, — оприлюднює результати міжнародного шкільного тестування, у якому беруть участь 15-річні учні з усього світу. Були підстави сподіватися, що останні дані, що їх було опубліковано 8 вересня, принесуть позитивні новини, адже під час попереднього тестування, проведеного одразу після пандемії, результати з математики, читання та природничих наук різко погіршилися. Політики сподівалися, що, оскільки лихо вже давно залишилося в минулому, результати почнуть відновлюватися.

Але цього не сталося. Навпаки, у багатих країнах — на яких зосереджено основну увагу тестування, — результати погіршилися ще більше (див. діаграму 1). У читанні падіння навіть прискорюється. Ці дані свідчать про існування довгострокових чинників, які знижують успішність учнів у школі, і про те, що без оперативного вжиття заходів їхні результати можуть опуститися ще нижче. Кожен, хто піклується про сучасну молодь — а отже, і про економіку майбутнього, — має бути стурбований.

Проєкт ОЕСР, відомий як PISA, оцінює здібності молоді наприкінці періоду обов’язкової шкільної освіти. Кількість освітніх систем, що беруть участь у дослідженні, з роками зростає: останні тести складали у всіх 38 країнах — членах ОЕСР — та ще в 53 інших країнах і регіонах, багато з яких є країнами, що розвиваються. Результати використовуються для створення своєрідного міжнародного рейтингу.

Цього року, як і майже в кожному раунді з 2000 року, азійські освітні системи лідирують. Діти з Китаю, який уперше з 2018 року бере участь у тестуванні, значно випередили майже всіх інших (хоча ці результати певною мірою спотворені, оскільки тести складають лише в чотирьох найбагатших провінціях). З природничих наук і математики вони набрали на 100 балів більше за середній показник країн ОЕСР (для приблизної оцінки: 20 балів — це близько того, що середній учень набирає за повний навчальний рік). За ними йдуть учні із Сінгапуру, Макао, Тайваню та Японії.

Естонія, як і раніше, має найкращу систему освіти на Заході. Туреччина дуже швидко набирає обертів. Є обнадійливі новини й для Великої Британії: її підлітки тепер входять до світової десятки за всіма трьома дисциплінами. Порівняно з трьома роками тому Велика Британія покращила результати з природничих наук і загалом зберегла стабільні показники з читання та математики. Це можна вважати хорошим результатом, коли багато інших країн демонструють спад.

Однак якщо поглянути на загальну картину, то домінує тенденція до довгострокового спаду. Середні бали у 23 країнах — членах ОЕСР, які брали участь у кожному випуску PISA, досягли піку приблизно у 2012 році й відтоді постійно знижуються. І з математики, і з читання 15-річні учні цих країн тепер демонструють результати, яких десять років тому могли б досягти 14-річні (див. діаграму 2). Результати для США затьмарені низьким рівнем відповідей, хоча наявні дані свідчать, що під час останнього раунду тестування показники з читання в цій країні різко впали, що відповідає загальній тенденції в розвинених країнах. У країнах, що розвиваються, де початковий рівень успішності був нижчим, тенденції дещо менш похмурі. Але навіть у багатьох із цих країн показники з математики та читання знижуються.

Діти, які й так належали до групи учнів із найнижчими результатами, відстають ще більше. У всіх освітніх системах розрив між учнями з низькими та високими результатами зараз є найбільшим за всю історію PISA — з усіх дисциплін, які тестуються. Близько 20% 15-річних у країнах ОЕСР вважаються учнями з низькими результатами за всіма трьома дисциплінами — читанням, математикою та природничими науками, — що на 4 відсоткові пункти більше, ніж під час тестування чотири роки тому. ОЕСР стверджує, що цим підліткам буде важко зрозуміти щось складніше за найпростіші тексти або навіть розібратися в рахунку за комунальні послуги.

Що є причиною такого погіршення? Безсумнівно, свою роль відіграє тривалий вплив пандемії. Підліткам, які брали участь у цьогорічних тестах PISA, було близько десяти років, коли спалахнула пандемія COVID-19; цілком можливо, що перебої в навчанні того періоду завдали їм більшої шкоди, ніж підліткам, які на той час уже довше навчалися в школі.

Пандемія також породила нові проблеми, які й досі залишаються невирішеними. Рівень пропусків занять залишається значно вищим, ніж до поширення COVID-19, з причин, що викликають чимало суперечок. У багатих країнах близько 15% учнів пропускають щонайменше один день навчання в початковій школі кожні два тижні, тоді як у 2019 році цей показник становив близько 10%; кількість пропусків зросла й у середніх школах. Пропуск навіть кількох днів занять може суттєво вплинути на результати.

Чи навчаються наші діти?

Однак зниження результатів також посилить давні побоювання щодо впливу технологій на навчання дітей — і, зокрема, на їхні навички читання. Повсюдна наявність мобільних телефонів та широкий доступ до соціальних мереж означають, що молодь отримує дедалі менше практики в розумінні складних текстів, стверджує Андреас Шлейхер, керівник відділу освіти ОЕСР. Він вказує на зростання кількості учасників тестування, яких класифікують як «поспішних читачів»: вони стрімко пробігають завдання з читання, але водночас дають багато неправильних відповідей. Екрани явно відволікають дітей від книжок: кількість дев’ятирічних дітей у США, які заявляють, що читають для задоволення, знизилася з майже 60 % у 1990-х роках до 37 % сьогодні. Зниження рівня грамотності цілком може негативно позначатися на результатах з інших дисциплін — адже вміння добре читати є ключовою передумовою успіху також у таких предметах, як математика та природничі науки.

Для подолання цих викликів потрібна першокласна політика в школах. Однак у широкому спектрі питань міністерства освіти, здається, не справляються зі своїми обов’язками. Пан Шлейхер висловлює занепокоєння тим, що школи стали «самозадоволеними» і дедалі частіше схильні переконувати учнів та батьків, що «посередні результати — це чудово». Він критикує надмірне та безсистемне використання навчального програмного забезпечення в класах, стверджуючи у своїй гостьовій статті для The Economist, що учні занадто часто стають «випробувальними манекенами» для неперевірених технологій. Деякі дані свідчать про те, що школам дозволяють ставати дедалі менш дисциплінованими. В одному з нещодавніх опитувань учителі з розвинених країн повідомили, що час, який вони витрачають лише на підтримання порядку, поступово зростає.

Сама програма PISA може нести частину провини за те, що спрямувала реформаторів шкільної освіти на хибний шлях. Коли тести вперше проводилися у 2000 році, Фінляндія шокувала світ, посівши перше місце в рейтингу. Політики, які вирушили до Гельсінкі за досвідом, повернулися з висновками, які вчителі в їхніх країнах з радістю сприйняли. Здавалося, що Фінляндія досягла вражаючих результатів, проводячи лише обмежене тестування та інспекції. Її освітня система сповідувала «ігрове» навчання, особливо для дітей молодшого віку. Вона стверджувала, що вчителі повинні менше часу проводити біля дошки, пояснюючи матеріал, а більше — допомагати учням самостійно його опановувати.

Проте від часу того першого тесту майже жодна країна не зазнала такого різкого падіння результатів, як Фінляндія, — і ця тенденція до погіршення зберігається в останніх результатах. Критики Фінляндії припускають, що високі оцінки, досягнуті нею у 2000 році, насправді відображали застарілі підходи до освіти, які все ще панували в її школах аж до 1990-х років, — а не нові «прогресивні» стратегії, якими вона прославилася. Якщо це так, то ця помилка, можливо, збила з курсу десятки шкільних систем.

Які країни могли б стати новими зразками для наслідування? Азіатські освітні системи також певною мірою зазнали падіння результатів, зафіксованого в останні роки, але загалом меншого, ніж інші багаті країни. Значний розрив у результатах між Сходом і Заходом свідчить про те, що політика Східної Азії заслуговує на ще одне уважне вивчення. Батьки там фанатично ставляться до шкільної освіти й часто не шкодують коштів на додаткові заняття. Критики мають рацію, що такі соціальні чинники важко відтворити. Але політики цього регіону також ухвалили мудрі рішення. Азіатські країни набагато менше, ніж західні, зациклені на тому, щоб класи були невеликими: зазвичай вони обирають меншу кількість учителів, яким можуть платити більше та надавати інтенсивнішу підготовку. Це, здається, працює краще, ніж постійне збільшення кількості персоналу в школах — головний спосіб, яким, зокрема, Америка вже давно намагається підвищити результати.

Підйом Великої Британії в рейтингах заслуговує на більшу увагу, ніж йому приділяли досі. Почавшись близько 15 років тому за часів коаліційного уряду на чолі з консерваторами, реформатори шкільної освіти в Англії — безперечно, найбільшій із чотирьох окремих шкільних систем країни, — пішли в один бік, тоді як більша частина решти світу рухалася в інший.

Країна зробила свої навчальні програми більш насиченими фактами (дехто воліє говорити «багатими на знання») у той час, коли політичні діячі в інших країнах з ентузіазмом розводилися про формування розмитих «м’яких» навичок. Вона зробила іспити суворішими, знизила пріоритетність курсових робіт (під час яких легко списувати) та посилила інспекції. Політики також прагнули відвернути школи від новомодних стилів навчання, які є модними, але неперевіреними, і повернути їх до більш традиційних методів.

Те, що політика Англії мала певний захисний ефект для шкільних результатів, найбільш очевидно при порівнянні її з освітніми системами сусідніх країн, які обрали кардинально інший шлях (див. діаграму 3). Двадцять років тому діти в Шотландії показували кращі результати, ніж їхні однолітки на південь від кордону. Зараз вони, як правило, навчаються гірше — навіть попри те, що витрати на освіту на одного учня значно вищі. Критики Шотландії звинувачують у цьому модну навчальну програму, а також м’який підхід до дисципліни. COVID-19 чи екрани не пояснюють цієї різниці, зважаючи на те, що обидва чинники вплинули на всіх дітей у Великій Британії досить схожим чином.

Результати тестів не є мірилом людини й не доводять, що їй судилося зазнати невдачі чи досягти успіху. Але високі оцінки є надійним провісником вищих доходів, кращого здоров’я та довшого життя, а також безлічі інших переваг. На національному рівні підвищення рівня інтелектуального розвитку країни тісно пов’язане з подальшим економічним зростанням; один аналіз доходить висновку, що підвищення результатів тестів PISA на 25 балів може збільшити щорічне зростання ВВП у багатих країнах на піввідсоткового пункта. Поки що немає достатніх доказів того, що штучний інтелект знизить віддачу від освіти найвищого рівня, але є чимало підстав вважати, що ця технологія різко зменшить цінність навичок, якими володіють низькокваліфіковані працівники. Настав час реформаторам освіти взятися за книги.

Джерело: https://www.economist.com/international/2026/09/08/are-teenagers-growing-dimmer
Григорій Громко