Стефан Банах – львівський
математик, про якого писала The New York Times
Однією з найяскравіших постатей
інтелектуального та наукового життя Львова міжвоєнного часу був
всесвітньовідомий математик Стефан Банах.
Стефан
Банах народився в Кракові. Він був позашлюбним сином Стефана Гречека, тому йому
дали прізвище його матері – Катерини Банах. Дитинство Стефана пройшло у селі з
бабусею по лінії батька. Мати зникла з життя сина і життєві потреби сина
забезпечував батько. За іронією долі майбутній математичний геній навчався в
одній з найгірших краківських гімназій, яку він ще й ледве закінчив. Стефан вирішив стати інженером і у 1910 році він вступає до
Львівської Політехніки, яку, втім, так і не зміг закінчити через початок Першої
світової війни. В результаті, диплому про закінчення цього навчального закладу
Банах так і не отримає ніколи. У 1920 році, Банах стає асистентом професора
Ломницького у львівськиій Політехніці. Вже у 1922-му, у віці 30 років він стає
професором математики Львівського університету. У 1926 році, він формулює свій
знаменитий парадокс подвоєння кулі. Про його вражаюче відкриття дізнались у
всьому світі. New York Times написала про нього як про одне з найбільш
вражаючих відкриттів свого часу.
У
1936 році він прочитав лекцію перед міжнародним математичним конгресом в Осло,
що вважалося великою честю.
Після
«золотого вересня» 1939 року, Банах був призначений деканом
фізико-математичного факультету Львівського університету. У 1941, коли почалась
німецько-радянська війна, він перебував у Києві і негайно сів на останній поїзд
до Львова, де залишилася його сім’я. Після звільнення з університету, він
пропрацював майже всю окупацію в клініці др. Вайгля як донор для годування
піддослідних вошей.
Незабаром після завершення війни новий польський
комуністичний уряд запропонував йому посаду міністра освіти, але важкохворий
Банах помер 31 серпня 1945 року. Його поховали на Личаківському кладовищі.
